top of page

Запліднення ін вітро (ЗІВ), або екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ), або “запліднення в пробірці”

Лабораторія
Показання для проведення запліднення іn vitro:

Зі сторони жінки:

  • відсутність маткових труб або повна непрохідність маткових труб

  • виражений спайковий процес органів малого тазу

  • порушення росту фолікулів та овуляції

  • синдром лютеїнізації фолікула

  • ендометріоз

  • неодноразові невдалі спроби внутрішньоматкової інсемінації ( ВМІ)

  • неодноразові невдалі спроби стимуляції фолікулогенезу

  • безпліддя, яке пов’язане з віком (після 36 років) та передчасним виснаженням яєчників

  • безпліддя, що не піддається лікуванню іншими методами

Зі сторони чоловіка:

  • безпліддя нез’ясованого генезу

  • захворювання, які потребують проведення преімплантаційної генетичної діагностики (ПГД) для виключення вірогідності народження дитини зі спадковою патологією;

  • обструктивна азооспермія

  • астенозооспермія

  • олігозооспермія

  • олігоастенотератозооспермія

  • еректильна дисфункція

  • анеякуляція

  • ретроградна еякуляція

  • анатомічні дефекти пеніса (гіпоспадія, епіспадія)

  • імунологічні фактори (аутоантитіла та аглютинація сперматозоїдів)

Протипоказання для проведення ЗІВ:

  • соматичні та психічні захворювання, які є протипоказанням для виношування вагітності та пологів

  • довжина тіла матки менше ніж 35 мм

  • гострі запальні захворювання будь-якої локалізації на початок лікувальної програми ДРТ

  • вроджені вади розвитку або набуті деформації порожнини матки, за яких неможлива імплантація ембріона(ів) та виношування вагітності

  • доброякісні пухлини матки, що деформують порожнину матки та (або) вимагають оперативного лікування

  • злоякісні новоутворення будь-якої локалізації. Дозволяється отримання гамет з метою збереження репродуктивного потенціалу- збереження фертильності.

Етапність проведення ЗІВ:

- огляд гінеколога з мазками на мікрофлору та онкоцитологію
- фолікулометрія
- визначення прохідності маткових труб ( ехосальпінгографія або метросальпінгографія)
- заключення терапевта
- швидкі тести на ВІЛ, сифіліс ( RW), гепатити В та С
У світі ВМІ спермою донора зазвичай пропонується при вимушеному безплідді:
- для дискордантних пар, де у чоловіка виявлений ВІЛ
- для самотніх жінок
- медико-соціальні показання (за бажанням жінки)
Також донорська сперма використовується при:
- вираженій олігоастенотератозооспермії та азооспермії – відсутності сперматозодів в еякуляті чоловіка
- еякуляторно-сексуальних розладах
- несприятливому медико-генетичному прогнозі

Проведення ЗІВ також можливе в умовах природного менструального циклу без використання індукторів овуляції. Ефективність даної програми є низькою та застосовується в поодиноких випадках.

Контрольована стимуляція яєчників (КСЯ)

​

Вибір схеми стимуляції, лікарських засобів, корекція доз здійснюється персоніфіковано для кожної пацієнтки з урахуванням  результатів клінічного та ультразвукового моніторингу.

При обмеженому оваріальному резерві може проводитися подійна стимуляція у фолікулярну та лютеїнову фазу – DUO stim.

photo_2023-11-30_15-17-06.jpg

Трансвагінальна аспірація фолікулів для отримання ооцитів
Трансвагінальна аспірація фолікулів яєчників та аспірація фолікулярної рідини для отримання ооцитів проводяться через 35-36 годин з часу введення тригера овуляції.
Процедура виконується амбулаторно в асептичних умовах спеціалізованої маніпуляційної чи малої операційної під ультразвуковим контролем за допомогою спеціальних пункційних голок під загальною внутрішньовенною анестезією.

Отримання сперми для проведення ЗІВ

Для ЗІВ застосовується підготовлена за відповідною методикою сперма чоловіка або донора.

У разі використання сперми чоловіка перед її здачею йому рекомендується утримання від статевих стосунків впродовж 3-5 днів.

Інсемінація ооцитів і культивування ембріонів іn vitro

Фолікулярну рідину, отриману в результаті пункції фолікулів, переносять до чашки Петрі. У разі отримання незрілих ооцитів може бути виконана методика дозрівання ооцитів in vitro ( IVM)


Аспірат досліджують під мікроскопом, відбирають ооцити і переносять до спеціальних живильних середовищ. Чашку Петрі з ооцитами в живильному середовищі переносять для культивування до інкубатора.


Як нативні, так і кріоконсервовані спермії перед використанням відмивають від сім'яної плазми і відокремлюють фракцію морфологічно нормальних та активно рухомих сперміїв.


Інсемінацію ооцитів проводять після 2-6 годин преінкубації.Наявність запліднення ооцитів оцінюють за допомогою інвертованого мікроскопа через 16-18 годин, коли чітко візуалізуються чоловічий і жіночий пронуклеуси.


Зиготи переносять до свіжого культурального середовища та культивують по можливості до 5-6 -го дня розвитку (стадії бластоцисти) для переносу у свіжому циклі або для кріоконсервації методом вітрифікації.

Ембріотрансфер (ЕТ)

​

Перенесення ембріонів до порожнини матки може здійснюватись на різних стадіях. Це вирішується колегіально репродуктологом та ембріологом.


До порожнини матки рекомендується переносити не більше 1-2 ембріонів. Проте при прогнозованій зниженій імовірності імплантації можливе перенесення більшої кількості ембріонів - 3 (з клінічним обґрунтуванням та за згодою пацієнтки). Може бути ембріотрансфер одного селективного ембріона (за згодою пацієнтки) та кріоконсервація решти ембріонів для використання в подальших циклах.


Для переносів використовуються спеціальні еластичні катетери, які вводяться в порожнину матки через цервікальний канал.

Ембріотрансфер здійснюється без застосування загальної анестезії.


Підтримка лютеїнової фази стимульованого менструального циклу:


Підтримка лютеїнової фази стимульованого менструального циклу проводиться лікарським засобом прогестерону або його аналогами, лікарським засобом а-ГнРГ;


За відсутності ризику синдрому гіперстимуляції яєчників (СГСЯ) підтримка лютеїнової фази циклу може включати також введення лікарських засобів ХГ, які призначаються в день перенесення ембріонів, а потім 2-4 рази з інтервалом 2-4 дні;


Дози та частоту введення лікарських засобів визначає лікар з урахуванням індивідуальних особливостей конкретної пацієнтки.


Діагностика вагітності ранніх термінів:


Діагностика вагітності за рівнем бета-ХГ у крові або в сечі здійснюється через 10-16 днів від дня ембріотрансферу;


Ультразвукова діагностика вагітності проводиться не раніше 21 дня після перенесення ембріонів.


Можливі ускладнення при проведенні ЗІВ:

 

  • синдром гіперстимуляції яєчників (СГСЯ);

  • алергічні реакції, пов'язані з введенням лікарських засобів для контрольованої суперовуляції і підтримки лютеїнової фази стимульованого менструального циклу;

  • кровотеча;

  • гостре запалення або загострення хронічного запалення жіночих статевих органів;

  • позаматкова вагітність;

  • багатоплідна маткова і гетеротопічна вагітність;

  • перекрут яєчника;

bottom of page