Звикла втрата вагітності (невиношування вагітності)

Звикла втрата вагітності, або невиношування вагітності- два або більше
мимовільних переривань вагітності ( викиднів) в терміні до 22 тижнів гестації.
Це складний і емоційно важкий стан для пацієнток.
Акцентуємо увагу, що дві та більше біохімічні вагітності теж рахуються
звиклими втратами вагітності. Тобто при постановці діагнозу враховуємо і
клінічні вагітності, і біохімічні, крім позаматкових, але рахуємо і вагітності
незʼясованої локалізації.
Причини звиклої втрати вагітності
-
генетичний чинник- найбільш розповсюджена причина переривання
вагітності на ранньому терміні. Нежиттєздатні ембріони зазвичай гинуть на
ранніх термінах, до 10 тижнів вагітності.
Однією з генетичних причин втрати вагітності є “летальні гени”, що не
залежать від віку батьків. Летальні гени можуть утворюватися в ембріоні de
novo при відсутності патології у батьків або успадковуватися.
-
ендокринний чинник:
- патологія щитоподібної залози
- порушення вуглеводного обміну (надмірна вага або дефіцит ваги)
- недостатність функції жовтого тіла
- гіперандрогенія
- гіперпролактинемія тощо
Наголошуємо, що у сучасному світі “епідемії ожиріння” надмірна вага, що
супроводжується метаболічним синдромом (гіперглікемія, дисліпідемія,
абдомінальна ожиріння) та ожиріння різного ступеню є частою та вагомою
причиною звиклої втрати вагітності.
-
матковий чинник:
- аденоміоз
- міома матки, особливо вузли 0-3 типу за класифікацією FIGO, вузли великого розміру, багатовузлова міома матки
- істомоцеле після кесарева розтину
- аномалії розвитку матки
- істміко-цервікальна недостатність (ІЦН)
- аномалії прикріплення плаценти
- Порушення селективності матки- коли в ендометрії матки прикріплюється перший і практично кожний ембріон, навіть з генетичною поломкою. А більшість ембріонів, особливо в групі пацієнток 35+, є аномальними за кількістю чи структурою хромосом.
В той самий час ембріон навіть з правильним набором хромосом може
не імплантуватися.
-
Інфекційний чинник:
- хронічний ендометрит
- дисбіоз – стан, коли немає патогенної флори, але різко знижена кількість лактобактерій
-
тромбофілії - підвищене тромбоутворення внаслідок генетичного або імунологічного чинника, наприклад, набута тромбофілія внаслідок антифосфоліпідного синдрому ( АФС)
-
імунологічний чинник:
- комплекс гістосумісності (HLA-типування) у випадку вторинного невиношування після народження першого хлопчика. Адже можуть бути гени HLA, які є причиною утворення антитіл проти У-хромосоми, що стають
причиною втрати вагітності.
- автоімунні захворювання
Негативний вплив має також спосіб життя:
-
негативні звички: паління, алкоголь
-
хронічний стрес
-
гіподинамія
Що стосується проблематки невиношування вагітності після застосування ДРТ/ЗІВ, то без попереднього генетичного обстеження ембріона ( ПГД) відсоток звиклої втрати вагітності невисокий і залежить від віку жінки в першу чергу.
До факторів ризику невиношування після ЗІВ належать:
- старший репродуктивний вік матері
- високий рівень ДНК-фрагментації сперми
Прегравідарна підготовка має виключити або мінімізувати вплив несприятливих чинників на майбутню вагітність.
Статистика невиношування
- близько 10-20% всіх клінічно встановлених вагітностей завершуються
самовільним перериванням внаслідок природного відбору.
- ризик втрати другої вагітності після першого викидня складає 13-17%, як в
середньому по популяції. Після двох завмирань в анамнезі ризик зростає
вдвічі та складає 36-38%.

Насправді проблема невиношування є настільки складною, що не завжди
навіть після проведення діагностики вдається встановити етіологічну
причину. Тоді встановлюється діагноз ідіопатичного невиношування
(нез’ясованого генезу).
Прицільну увагу звертаємо на:
- жінок з самовільним викиднем, передчасними пологами в анамнезі, які
планують наступну вагітність
- вагітних, які виписані зі стаціонару з приводу загрози переривання
- вагітних з ендокринною патологією в анамнезі
Важливою є емоційна підтримка - партнера, родичів та фахівців.
Незважаючи на труднощі, жінки, які стикаються з невиношуванням вагітності, з часом успішно досягають прогресуючої вагітності завдяки досягненням сучасної репродуктології та раціональній корекції причини звиклої втрати вагітності.